Допомога в інтеграції з урахуванням соціального середовища — дорослі

Соціальні простори, що дають змогу осягнути їх

Зрозумілі соціальні простори є більш корисними для налагодження взаємодій та організації підтримки, ніж анонімні, великі та незрозумілі соціальні простори (Röh/Meins 2021). При розподілі соціальних просторів слід враховувати часто обмежену мобільність отримувачів допомоги з інтеграції.

Поділ на п’ять соціальних просторів

Крім того, з метою врахування неоднорідності окремих просторів та орієнтації на дрібні простори, пропонується поділ на п’ять соціальних просторів. Просторова близькість, що з цього випливає, полегшує, наприклад, доступ до державних послуг. Ще однією перевагою є те, що й надалі можливий всебічний аналіз даних (матеріали справ щодо ступеня інвалідності [GdB] містять точні та однозначні адреси; аналіз, що проводиться центром зайнятості «Jenarbeit», також є деталізованим). Цей поділ, крім того, вже використовується всередині адміністрації для цілей планування (планування потреб у дитячих садках).

Приєднання населених пунктів до планових просторів

Для поділу Єни на соціальні райони доцільно приєднати населені пункти до «найближчого» району планування. Таким чином, планування здійснюється на дрібному рівні, але при цьому населені пункти й надалі розглядаються індивідуально (або майже індивідуально).

Переваги такого поділу

Цей поділ також дає змогу використовувати концепції розвитку міських районів. Дрібний поділ забезпечує більшу індивідуальність. Соціальний простір можна краще (індивідуально) досліджувати та використовувати.

Таким чином, можливі центри участі стають більш доступними. Також можна легко проводити конференції щодо соціальних просторів.

Усі подані дотепер концепції постачальників послуг щодо роботи в соціальному просторі враховують усі зони планування, тому їх можна без проблем застосувати до цього поділу. У районі «Норд», незважаючи на велику площу та значний (будівельний) потенціал розвитку, досі існує менше відкритих пропозицій щодо допомоги в інтеграції. Цей соціальний простір необхідно особливо освоїти, щоб забезпечити доступну підтримку. 

Недолік такого поділу

Недоліком цього поділу, як і раніше, є те, що при розгляді дещо ігноруються населені пункти. Однак слід враховувати, що там, як правило, панує інша соціальна структура, ніж у міських кварталах, і очікується підвищена мобільність усіх мешканців.

Мета: стале поліпшення умов життя мешканців у їхніх мікрорайонах

Для Департаменту соціальних питань міста Єна орієнтація на соціальний простір означає набагато більше, ніж просто зміну повноважень чи адміністративних структур. Вона є цілісною стратегією, спрямованою на стале поліпшення умов життя мешканців їхніх мікрорайонів. При цьому йдеться про те, щоб виявити та активізувати наявні ресурси й потенціал у міських кварталах та пов’язати їх із потребами людей, які там мешкають.

Громадяни як активні творці свого життя та соціального простору

Підхід, орієнтований на соціальний простір, свідомо спирається на сильні сторони людей, їхнє оточення та соціальні мережі. Він розглядає громадян як активних творців свого життя та соціального простору. Тому пропозиції щодо підтримки повинні більш тісно орієнтуватися на реальні умови життя та розроблятися спільно з самими зацікавленими особами, їхніми рідними та учасниками соціального простору.

Сприяння та зміцнення соціальної участі у життєвому просторі

Для допомоги в інтеграції це означає вийти за межі класичної допомоги в окремих випадках. У центрі уваги більше не стоять виключно індивідуальні послуги, а й питання, як забезпечити та посилити соціальну участь у життєвому просторі. Це передбачає, що фахівці, організації та адміністрація спільно обмірковують, як вони можуть супроводжувати людей, які потребують підтримки, таким чином, щоб їхнє життєве оточення — сусідство, дозвілля, робота та освіта — було активно залучене до цього процесу.

Робоча група з питань орієнтації на соціальний простір

Щоб втілити ці зміни на практиці, місто Єна співпрацює зі спеціально створеною робочою групою з орієнтації на соціальний простір. У її складі працюють представники організацій-надавачів послуг, працівники адміністрації, а також особи, що мають власний досвід. Метою є узгоджений підхід, який раціонально об’єднує ресурси та зміцнює самовизначення людей.

Таким чином крок за кроком формується нове розуміння допомоги в інтеграції — таке, що ґрунтується на довірі, взаємодії та спільній відповідальності й послідовно ставить у центр уваги участь у соціальному просторі.

Ідея спільного, кооперативного розроблення нової моделі співпраці, що враховує ресурси як окремої особи, так і соціального простору, була представлена під час засідання Громадського психіатричного об’єднання наприкінці 2022 року. Участь у робочій групі була добровільною. З січня 2023 року ця робоча група збирається щомісяця.

Метою робочої групи є створення на основі спільної концепції та спільно розроблених професійних стандартів у сфері (спільного) співробітництва, а також профілів соціальних просторів, узгодженої концепції BTHG для міста Єна, яка має бути випробувана в рамках модельного проєкту.

З цією метою на перших засіданнях було розроблено спільні керівні принципи та поділено Єну на соціальні простори.

Члени робочої групи

До складу робочої групи входять:

• Постачальники послуг
  • Aktion Wandlungswelten Wohnverbund gGmbH
  • «Diako Teilhabe und Inklusion gemeinnützige GmbH»
  • «Ein Dach für Alle e. V.» (Єна)
  • «Без кордонів» (Grenzenlos e. V.) — асоціація для людей з інвалідністю та людей, які перебувають у скрутному становищі
  • «Saale-Betreuungswerk der Lebenshilfe Jena» gGmbH
  • «Допомога для самодопомоги — Зустріч Єна» (неприбуткова організація)
  • TSA «Освіта та соціальна сфера», товариство з обмеженою відповідальністю
  • Регіональне об’єднання AWO «Центр-Захід Тюрінгія»
• Співробітники адміністрації
  • Спеціалізована служба охорони здоров’я
  • Спеціалізована служба у сфері соціальних питань
  • Аппарат з міжгалузевих питань Департамент 4
  • «Jenarbeit» — центр зайнятості міста Єна
• Люди з власним досвідом.

Крім того, у пілотному проєкті беруть участь денні центри організації «Hilfe zur Selbsthilfe – Begegnung Jena e. V.» та «Aktion Wandlungswelten Tageszentrum gGmbH», які поки що не переходять на комплексні послуги, орієнтовані на людину.

2024 та 2025 роки були використані для опрацювання деталей рамкової угоди щодо модельного проєкту — це включало:

• фахові стандарти
• розробку структури керівних органів
• деталі співпраці на рівні соціального простору
• та розробку нової фінансової структури.

У Консультативній раді з питань людей з інвалідністю та в Об’єднанні комунальних психіатричних закладів регулярно подаються звіти про поточний стан роботи.

Орієнтація послуг на соціально-географічно обмежену територію

Поняття «соціально-просторова орієнтація» означає орієнтацію послуг на соціально-географічно обмежений простір. Це може бути район міста, квартал або регіон.

Однак цей термін також охоплює орієнтацію на соціально сконструйований простір, тобто на певний життєвий простір або соціальний мікрокосмос, який ставить мешканців у взаємозв’язок із їхнім оточенням. У сфері допомоги з інтеграції в Єні ми в основному орієнтуємося на погляди Вольфганга Хінте при розробці фахової концепції соціально-просторової орієнтації.

Відповідно до цього, соціальний простір не слід розглядати лише у вузькому «просторовому» сенсі; за активної участі самих людей необхідно формувати життєві світи та створювати умови, які допомагають людям справлятися навіть у складних життєвих ситуаціях.

П’ять принципів

При цьому вирішальне значення мають п’ять принципів:

1. У центрі уваги завжди перебувають інтереси та воля осіб, які мають право на допомогу.
2. Ми уникаємо опіки та робимо ставку на активізацію.
3. У концепції соціального простору ми послідовно враховуємо ресурси як окремих людей, так і цілих районів.
4. Соціально-просторова робота має бути орієнтованою на різні цільові групи та охоплювати різні сфери.
5. Взаємодія та координація численних соціальних служб є основою ефективної індивідуальної допомоги.

Систематична робота з потенціалом осіб, які мають право на допомогу, та врахування їхнього життєвого середовища

Завдяки систематичній роботі з потенціалом осіб, які мають право на допомогу, та врахуванню їхнього життєвого середовища послідовно враховуються воля та інтереси людей. Природне, культурне, структурне та соціальне оточення людини враховується в рамках персоналізованої підтримки з метою забезпечення самовизначеної та рівноправної участі в суспільних та громадських процесах.

Тому важливо залучати та використовувати наявні ресурси, такі як групи самодопомоги, відкриті місця зустрічей тощо, а також місцеві джерела допомоги, такі як громадські організації, блошині ринки тощо.

Керівні принципи

Підсумовуючи, робоча група визначила такі керівні принципи:

• Постійно орієнтуватися на інтереси та волю людей, щоб кожен міг реалізувати свій особистий потенціал.
• Мета полягає в тому, щоб сприймати соціальний простір як місце участі та зробити його таким, що можна відчути на власному досвіді.
• Орієнтація на соціальний простір має пріоритет над орієнтацією на цільові групи.
• Формування соціальних просторів має відбуватися на засадах участі, щоб вони були привабливими для всіх громадян.
• Орієнтованість на людину є пріоритетним принципом.
• Робота в соціальному просторі означає відкриття мереж та використання ресурсів із соціального оточення.
• Орієнтація на соціальний простір має розумітися як спільний процес навчання, інновацій та розвитку.
• Усі люди формують соціальний простір.
• Важливими є прозорі пропозиції, співпраця між людьми та взаємозв’язок між пропозиціями.
• Динамічні ресурси соціального простору є рушійною силою для участі.
• Людина може використовувати багато соціальних просторів і повинна мати можливість це робити.
• Соціальні простори також розглядаються у просторовому вимірі.
• Житловий простір не обов’язково є одночасно соціальним простором.

У 2027 році в Єні має стартувати спільний пілотний проєкт міста Єни з обраними постачальниками послуг з інтеграційної допомоги. Метою проєкту є концептуальний та практичний розвиток роботи, орієнтованої на соціальний простір, а також впровадження комплексних послуг, орієнтованих на особу (PKL), відповідно до вимог Рамкового договору землі Тюрінгії згідно з § 131, абзац 1 SGB IX.

Реалізація та процедура

Партнери проекту спільно беруть на себе відповідальність за професійний та економічний розвиток соціальних просторів у Єні.

Заплановані етапи реалізації:

• створення обов’язкових структур співпраці між міською адміністрацією, постачальниками послуг та іншими учасниками;
• проведення аналізу поточного стану та потреб у соціальних просторах,
• розробка та апробація інтегрованих моделей надання підтримки в рамках PKL,
• організація регулярних засідань проектних органів (керівна група, фахові форуми, оціночні кола),
• постійний аналіз, документування та адаптація підходів до діяльності.

Проєкт позиціонується як система, що навчається. Поєднання практичного випробування, фахового аналізу та оцінювання запускає процеси безперервного розвитку.

Організація процесу та участь

Пілотний проект реалізується відповідно до вимог Рамкової угоди землі Тюрінгія згідно з § 131 SGB IX — зокрема, з урахуванням принципів персоноцентричної комплексної допомоги (PKL) та соціально-просторової орієнтації.
Усі учасники спільно беруть на себе відповідальність за фаховий та економічний розвиток соціальних просторів.

Ключовим елементом проєкту є партисипативний підхід: особи, які потребують підтримки, та організації, що представляють їхні інтереси, активно залучаються до розробки концепції, реалізації та оцінки.

Органи, що фінансують послуги, та їхні надавачі надають для цього прозору інформацію щодо цілей, змісту та процесів реалізації та заохочують участь адресатів послуг.

Самовизначення осіб, які мають право на послуги, залишається гарантованим — індивідуальний вибір постачальника послуг і надалі здійснюється незалежно та добровільно.

Додаткова користь для всіх учасників

Проєкт ґрунтується на переконанні, що робота, орієнтована на соціальний простір, приносить користь усім учасникам — особливо людям, які потребують підтримки.

Вони отримують вигоду від більш різноманітної та краще узгодженої пропозиції підтримки, яка ставить у центр уваги їхні індивідуальні потреби. Завдяки тісній взаємодії між постачальниками послуг допомога краще координується, а бар’єри, що можуть виникнути внаслідок ізольованої роботи, усуваються.

Таким чином створюється всеосяжна мережа підтримки, яка не лише надає безпосередню допомогу, а й відкриває довгострокові перспективи.

Кожна людина отримує інформацію про структури, учасників та можливі наслідки, а також інформаційний листок з цього приводу.

Очікуваний ефект та сталість

Цей пілотний проєкт має на меті:

• підвищити здатність регіональної служби соціальної інтеграції до співпраці та інновацій,
• ефективніше використовувати ресурси та посилити фахові синергії,
• отримати системні навчальні ефекти для повсюдного впровадження структур, орієнтованих на соціальний простір.

У довгостроковій перспективі проєкт сприяє зміцненню стійкості та якості соціальної інфраструктури в Єні та формує культуру відповідальності, засновану на співпраці, між організаціями-учасниками, закладами та особами, які мають право на отримання послуг.

Огляд соціально-просторової допомоги з інтеграції — презентація модельного проєкту

У рамках Тижня психічного здоров’я 2025 року та з нагоди десятиріччя існування Міського психіатричного об’єднання місто Єна скористалося нагодою, щоб представити громадськості свій поточний проект щодо подальшого розвитку соціально-просторової допомоги з інтеграції. 

29 жовтня 2025 року у «Фольксхаусі» зібралися численні представники політики, адміністрації, незалежних організацій, закладів допомоги з інтеграції, а також люди, які мають власний досвід у цій сфері. Вони ознайомилися з поточним станом реалізації та майбутніми напрямками розвитку соціально-просторової допомоги з інтеграції в Єні. Особливою родзинкою заходу стала фахова доповідь професора д-ра Вольфганга Хінте, засновника та багаторічного піонера соціально-просторового підходу в Німеччині. У своїй доповіді професор Хінте переконливо довів, що діяльність, орієнтована на соціальний простір, виходить далеко за межі організаційних змін: вона означає послідовне зосередження уваги на людях, зміцнення їхнього права на самовизначення та активне залучення місцевих ресурсів — у сусідських громадах, районах міста та мережах.

На конкретних прикладах із практики він продемонстрував, як завдяки зміні підходу — від опіки до власної відповідальності та участі — можуть з’являтися нові рішення. Його ідеї надихнули учасників продовжувати обраний шлях у Єні та розвивати мислення, орієнтоване на соціальний простір, як спільне завдання.

Після доповіді пропозиції професора Хінте були розглянуті в тематичних семінарах. Фахівці з інтеграційної допомоги обмінялися думкамищодо таких тем , як участь, «Нове ставлення — нове мислення» та налагодження зв’язків. У невеликих групах були розроблені конкретні ідеї та підходи щодо того, як посилити та розвинути орієнтовану на соціальний простір діяльність у повсякденній практиці. Активний обмін думками чітко продемонстрував, наскільки великий інтерес існує до того, щоб разом йти новими шляхами та закріпити принцип участі у всіх сферах діяльності.

Цей захід, який відвідало дуже багато людей, продемонстрував, що робота, орієнтована на соціальний простір, зустрічає велику зацікавленість та високу готовність до співпраці. Завдяки обміну думками між фахівцями, адміністрацією, політиками та людьми, що мають власний досвід, було зроблено ще один важливий крок для активного сприяння участі та налагодження зв’язків у місті Єна, а також для сталого поліпшення якості життя людей, які потребують підтримки.

Детальна документація заходу, а також додаткові матеріали доступні у розділі завантажень.